Новини та прес-релізи

Експерт: «Зона вільної торгівлі з ЄС навряд чи компенсує втрату російського ринку»

19 травня 2014 р.

Керуючий партнер інвестиційної групи «АЛЬТЕРА ФІНАНС» Сергій Кленін прокоментував відкриття ринку Європейського союзу для українських товарів і послуг з 15 травня поточного року.

Аналізуючи можливі наслідки цієї події для української економіки, експерт відзначив: «У цілому, ефект від зони вільної торгівлі буде позитивним, тому що багато підприємств, яким потенційно загрожували європейські конкуренти, припинили своє існування задовго до появи зони вільної торгівлі, а для тих, що залишились, більшу загрозу становлять дешеві товари з Китаю, ніж з Європи. Однак у спільній сукупності європейський ринок навряд чи зможе компенсувати втрату російського ринку в короткостроковій і навіть у довгостроковій перспективі».

Сергій Кленін також підкреслив, що від зони вільної торгівлі виграють насамперед ті українські компанії, які вже здійснюють експорт своєї продукції на європейський ринок. Для тих компаній, які раніше не поставляли товари на європейський ринок, пробитися на нього буде практично неможливо. «Гальмувати дорогу на європейські ринки для новачків будуть складні правила сертифікації, що для підприємств харчової промисловості може зайняти 2-3 роки. Якщо компанії раніше не зуміли пробитися на європейський ринок до підписання угоди, те малоймовірно, що вони зможуть зробити це й у рамках вільної торгівлі. Тому що найчастіше не мито є основною перешкодою доступу на ринок, а інші фактори, такі як технологічне відставання й відповідно низька якість товарів, а також занадто висока ціна входу на ринок і пов'язані із цим маркетингові витрати», - сказав експерт ІГ «АЛЬТЕРА ФІНАНС».

На думку Сергія Кленіна, харчова промисловість є єдиним сектором, де українські компанії, які до цього не здійснювали експорт у ЄС, мають реальний шанс пробитися на ринок. Надлишок сільськогосподарської сировини, що зараз спрямовується на експорт, можна використовувати у тваринництві, переробляти й експортувати на світові ринки. При цьому багато продуктів харчування, з якими українські виробники є потенційно конкурентоспроможними, обмежені квотами. Наприклад, поставки курятини в ЄС обмежені річною квотою в 36000 тонн, у той час як весь експорт українського м'яса птаха торік склав 145000 тонн. З основних продуктів експорту харчової промисловості не квотується соняшникова олія, що вплине на конкурентоспроможність української олії на європейському ринку, у порівнянні з російським та аргентинським.

Експерт ІГ «АЛЬТЕРА ФІНАНС» відзначив, що на металургійну галузь зона вільної торгівлі ніяк не вплине, тому що основні торговельні бар'єри в Європі на шляху української металургійної продукції були зняті ще після вступу України у ВТО.

«Позитивно зона вільної торгівлі може відбитися на таких галузях, як легка промисловість, переробка деревини, виробництво нескладної електротехнічної продукції (кабелі, електроди й ін.), а також хімічна промисловість, хоча цей ефект буде нівельований високою вартістю газу й технологічною відсталістю галузі у порівнянні з європейськими конкурентами», - підкреслив Сергій Кленін.

Оцінюючи значеннязони вільної торгівлі для інвесторів, експерт відзначив, що це є позитивним чинником, однак переоцінювати значимість торговельної угоди з ЄС не варто. «Якщо рівень корупції в Україні залишиться високим, а необхідні реформи, що полегшують ведення бізнесу у країні, не будуть проведені, привабливість зони вільної торгівлі буде зведена до мінімуму. Тим більше поруч у Європі є такі, наприклад, країни, як Туреччина, які також мають зону торгівлі з ЄС, і мають більш привабливий на даний момент бізнес-клімат, куди можна інвестувати», - резюмував експерт ІГ «АЛЬТЕРА ФІНАНС».